Війна 1939-1945
О четвертій годині ранку 22 червня 1941 року фашистські орди навалились на нашу землю. Тоді ніхто не думав, що через три місяці війна докотиться до Борисполя. З перших днів війни з німецьким фашизмом тисячі мешканців Борисполя і сіл району були мобілізовані в діючі частини Червоної Армії.
Проводи на війну. (фото з поясненням тут)
Де кого призвали ще в 1939р. на так звані навчання, після яких вони опинились на фінській війні.
Зліва направо: Говоруха Іван Артемович, Петрик Домаха Євдокимівна, Петрик Антон Іванович, Бойко Іван Євдокимович.
Список воїнів, які не повернулись з війни
Німці вступили в Бориспіль 21 вересня 1941 року. Це був день першої Пречистої. Описать прихід німців в Старе.
Односельчани розповідали, що в самому селі німці довго не затримувались, так як боялись партизанів. Ними були назначені поліцаї, які виконували їхні накази. В архіві зберігся документ про діяльність Старинського куща поліції. Переглянути цей документ можна тут. (Даний документ опрацьований і наданий Ольгою Клименко ).
З приходом окупаційної влади на голів колгоспів, голів сільрад, активістів посипались доноси в поліцію і жандармерію як на носіїв більшовицької ідології, які свого часу проводили колективізацію сільського господарства та вели класову боротьбу з куркулями, підкуркульниками та іншими ворожими для радянської влади елементами. Тепер прийшов час помсти і розправи чужими руками. І німці не забарились винести обвинувачений свій вирок.
За даними сільських Рад в 1941-1943 роках були розстріляні жителі в с.Старого:
Бойко Антін Якимович, Бойко Василь Сергійович, Бойко Іван Васильович, Бойко Павло Карпович, Говоруха Сергій Оврамович, Заєць Данило Юхимович, Кравченко Микола Пантелеймонович, Тарасов Михайло Михайлович, Терещенко Симон Васильович, Шапар Дмитро Боніфатійович, Шепета Тимофій Фокійович.
(Із книги А.С. Зиль “Бориспільщина в роки війни”.)
Знайти список людей відправленних на роботи в Германію.
З наступом Червоної Армії у серпні – вересні 1943 року лють окупантів посилилась. Вони спалювали все на своєму шляху, чинили жорстку розправу над мирними жителями. Готувались висадити в повітря Старинський завод, спалити село. Про це стало відомо керівнику підпільної антифашистської групи З.Ю. Ткаченку. Він негайно вийшов на зв’язок з партизанами загону ім. Щорса. Загін піднятий по тривозі, заняв позицію біля в’їзду в село. І ось коли з’явилися автомашини з карателями, партизани зустріли їх прицільним вогнем. Зав’язався бій. Ще одна машина намагалася прорватися в село з боку кладовища, але й тут її зустріли партизани. Після 21 вересня німці відступили. Їм так і не вдалося доставити вибухівку, призначену для висадження в повітря цукрового заводу. А наступного дня 22 вересня, у село в’їхали бронетранспортери. Це була наша військова розвідка.
Під час гітлерівської окупації село продовжувало працювати, працював Старинський госпіталь, лісництво. Коли прийшла Червона Армія радо вітали переможців. Але вже в 1944-1945рр. знову почались репресії, на цей за раз за перебування на окупованій тереторії та співпрацю з німцями. Так фельдшер Іщенко Кіндрат Улянович опинився і помер в лагерях, Куций Гаврило Олексійович, лісничий, теж помер в ув’язненні та інші.
Бойко Петро Євтухович, 1928р.н., українець. Освіта неповна середня. Проходив військову строкову службу, рядовий. Військовим Трибуналом Київського округу 31.01.1950р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Звільнений по амністії 17.04.1955р. Реабілітований у 1991р.
Верба Митрофан Андрійович, 1923р.н., українець. Військовим Трибуналом КВО 31.01.1950р. засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1991р.
Головко Костянтин Мусійович, 1903р.н., с.Старе, українець, освіта початкова. Проживав у с.Старе, завідувач млина. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської обл. 14.05.1944р. засуджений до 15 років позбавлення волі. Реабілітований у 1994р.
Дрозд Іван Михайлович, 1925р.н., українець. Проживав у с.Старе, робітник цукрового заводу. Військовим Трибуналом КВО 30.01.1950р. засуджений до 5 років позбавлення волі. Звільнений по амністії 17.06.1953р. Реабілітований у 1991р.
Іщенко Кіндрат Улянович, 1887р.н., с.Старе, українець, освіта середня. Проживав у с.Старе, фельдшер медпункту. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської обл. 22.12.1944р. засуджений до 20 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років. Помер в ув’язненні 02.05.1945р. Місце поховання невідоме. Реабілітований у 1992р.
Курилко Іван Апполонович, 1903р.н., с.Старе, українець, малописьменний. Діюча армія, червоноармієць. Військовим Трибуналом 4 армії 17.08.1942р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1992р.
Куций Гаврило Олексійович, 1881р.н., с.Старе, українець, освіта початкова. Проживав у с.Старе, десятник Старинського лісництва. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської обл. 12.05.1944р. засуджений до 15 років позбавлення волі. Помер в ув’язненні 10.01.1948р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1990р.
Циркаль Овсій Степанович, 1892р.н., с.Старе, українець, освіта початкова. Проживав у с.Старе, колгоспник. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської обл. 21.06.1944р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Помер в ув’язненні 20.12.1944р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1997р.