Старинський кущ поліції в роки Другої світової війни

           В Державному архіві Київської області зберігаються «Накази та розпорядження української охоронної поліції Бориспільського ґебіту1)» Старинського куща Бориспільського району з 13 листопада 1941 р. до 17 вересня 1943 р. Це єдина справа про діяльність поліції під час німецької окупації з 48 аркушів.

          В даній справі зафіксовані наступні накази, події та факти.

         Згідно з наказом начальника поліції Бориспільського району фельдфебеля Бунчука від 3.11.1942 р. поліція «…стоїть на варті свого народу, боронить його від злодіїв, жидів, більшовиків та різних злочинців. Чесно працює на користь Німецької влади і визволеного з під більшовицького ярма Українського народу…» Поліцейський повинен «думати на те, що він дав присягу і коли буде треба, не буде шкодувати свого життя для щастя і спокою рідного краю». Цим наказом встановлювався наступний розпорядок роботи поліції: у будні з 8 до 18 години, обідня перерва з 12 до 14, а в суботу служба закінчувалася о 13 годині. За прогуляний час і запізнення мала утримуватися штрафна сума з зарплатні. В жандармерії має бути вивішений на головній стіні у рамці портрет визволителя Адольфа Гітлера і кожний кущ поліції повинен мати підготовлений прапор.

          В лютому 1943 р. надійшов наказ щодо транспортування заарештованих з зав’язаними руками. Причиною тому стали часті випадки втеч бандитсько-політичних підозрілих персон, що транспортуються в району поліцію з віддалених сіл. Поліціантам дозволено прикладати зброю, бо при втечі заарештованого на нього чекає смерть як ймовірного посібника утікачу.

         З листопада 1941 р. начальником поліції був Бойко Оврам Грицьків, помічником – Бугай Сергій Хведорів,  співробітниками (поліцаями) – Щербань Петро Бакумовий, Щербань Грицько Охримів, Мисник Петро Ф., Бугай Антон О., секретарем – Гаврилко Василь Сергіїв.  Старостою села був Циркаль Іван Степанів.

          В листопаді-грудні 1941 поліцаями робилися тру́си2) у старинців та вилучалися казенні (державні) речі (можливо, це були речі з крамниці, які при відступі радянських військ були розібрані старинцями). Про ці дії складалися акти і розписки за підписами двох сторін.

          Так у листопаді-грудні було вилучено у:

– Бойко Марусі «казенних 2500 рублів та патехфона» (понятий Гаврилко Василь);

– Сірика Федора А. «воєнні речі: одні штани і рубашка»;

– Малежика Л. І. «дев’ять кальцонів і чотири рубашки сподні»;

– Гаврильця Миколи Сергіїва «2 білих халати і 10 білих передніков» (понятий Бугай Сергій Х.);

– Пушкар Пріськи «ящик концентратів один (100 р.), спичок 14 пачок» (пойняті – Носоровський Омелько Мих. і Мисник Петро Хвед.);

– Заєць Тетяни (з Загатки) обрізки з сідла, 4 шт.;

– Щербаня Павла «казьонні вещі такі: шинель одна і два куски повсті3)»;

– Пахома Грицька «шинель, пояс, кусок брезенту, сумку бреза4)» (понята Шапар Пріська);

– Бойко Параски одіяло;

– Павленка Гната (з хутору) «шинел, 10 простин, попону, штани, хомут, сидіння» (поняті Бойко Олексій і Шепета Грицько);

– Бойко Олексія (з хутору) «6 одіял, 12 простин, 15 утиральників5), 3 куски брезенту, вірьовку білу, сидіння з машини, сокиру» (понятий Шепета Грицько Ів.);

– Короба Антона (з хутору) 5 одіял, плащ-палатку, 2 брезенти (понятий Бойко Олексій);

– Шилохвоста Олексія (з хутору) 6 одіял, брезент, 6 медицин. ст.6) (поняті Бойко Олексій і Михайлюк Іван);

– Пирогової Одарки (з Підворец) швейну машину (хороший стан), штани (понятий Чирниш П. М.);

– Ященка Степана Пилипового «4к бензину, масла слівочного 5,300»;

– Дрозд Гальки Т. «при обшукі трохвей … найдено … три кіло меду»;

– Бойка Сергія Іванового (з Обірок) «300 пачок папирос «Мотор», пюре горохового 120 пачок, 5 шт. брезентів кусків, кожа кусок, хомут, попона» (поняті Колесник Федір П. і Говоруха Тетяна Йовд.);

– Гаврилка Якова Гнатового  «4 простині, 88 полотенець, 18 сподників, 22 спідні сорочки, 4 плащ-палатки, верхня рубаха, 3 шинелі, 2 білих халати, 4 наволочки, 5 мужських трусів, 2 майки, 1 пару різових чобіт, брезентів 1, портхель, 7 пачок чаю, 65 горохових концентратів» (поняті Курилко Хведор Й. і Мисник Петро Хвед.);

– жида Амчеславського Бинюмина7) «6 подушок спальних (старих), 3 одіял (старих), часи стінні (старі), 2 ряден, дзеркало, балалайка, сундук, 3 простині, білья жіночого 10, 2 полотенець, 2 плаття, 3 блюзки, муки житньої 2 пуди, пшениці 2 пуди, 7 пудів картоплі, 8 кіл сухарів, 1 жаровню, чугунів 3, 4 миски, 4 кіло крупи, мідний таз, 10 пар сапожних колодок,  струмент сапожний ріжний8), 2 відер» (поняті Колесник Катерина і Гаврилко Микола);

– Дзюби Палажки зелена матерія воєнна (понятий Верба Іван);

– Мисника С. та Чорноуско «3 плащ-палатки, воротників 3, 8 манжетів, шинель» (поняті Верба Іван та Щербань Гр.);

– Заєць Горпини Грицькової «1 кусок шкіри, воротнік міховий жіночий, 1 пара манжетів»;

– Гуреня Івана «1 плащ палатка, 5 воротників»;

– Лободи Архипа Хведорового «120 пачок пшонної каші, 2 пари старих чобіт, 5 кусків мила, недоуздків9) 3, портфель, повет10) і із сідла 2 куска, 2 наритники11), віжки однокінні» (поняті Бугай Микола і Курилко Х.);

– Дроботуна Михайла шинель і брезент один;

– Гаврилка Михайла Миколиного при свідку Симоненко Марії: «сах-лісовське майно – пара валянок, відро, пилка, тумбочка»;

– Циркаля Макара: «майно сах-лісу – толуб, тумбочка»;

– Шилохвоста Оникія: одіяло, 13 бинтів.

          29 листопада 1941 р. відбувся розпродаж вилученого майна «жида Амчеславського Бинюмина: 6 подушок старих за 35 карб., 3 одіял за 30 карб., 2 рядна за 15 карб., сундук за 5 карб., 3 простині за 15 карб., 10 шт. білизни жіночої за 30 карб., 2 полотенець за 2 карб, 2 плаття жіночих за 10 карб., 3 блузки жіночих за 6 карб., 2 пуди муки житньої за 50 карб., 2 пуди пшениці за 20 карб., 7 пудів картоплі за 21 карб., 8 кіл сухарів за 15 карб., жаровня за 1 карб., 3 чугуни за 15 карб.».         

          1 грудня 1941 р. поліцаї «виторгували за жидівське майно Амчеславського Б. 340 карбованців та відібрали в пойманих жидів в лісу 1967 карбованців».

           2 грудня старинською поліцією від радгоспівської поліції «було отримано шинелей старих 4 штуки, сірників 200 коробок, табаку 12 пачок».

          15 грудня 1941 Курилко Андрон Гнатів заколов самовільно 2 свиней. У нього було вилучено 10 кілограмів сала і 19 кілограмів м’яса у присутності коменданта поліції Бойко Оврама Г., поліцейських Мисника Петро Ф. та Бугая Антона О., і свідків Курилка Івана Опанасовича та Білонога Антона Лукича. Також взято 200 рублів штрафу.

          А 25 грудня 1941 р. для Старинської поліції було продано: «2 одіяла по 20 карб., 5 пар галош по 15 карб., 7 простиней по 5 карб., 3 матраси по 10 карб., 10 кіло сала по 12 карб., 19 кіло м’яса по 3 карб., «машина швейна нисправна» 300 карб., усього на 733 карб.». Можна простежити, що серед куплених товарів було вилучені продукти Курилка А. Г. та майно Амчеславського Б. Також в поліції при канцелярії залишилося по накладній із «жидівського майна: часи стінні, дзеркало, клейона, простинь, лампа, сокира, відро, кружка, балалайка, 4 миски, 4 кг крупи, мідний таз, 10 пар сапожних колодок старих, 1 набір сапожного інструменту різного».

          29 грудня 1941 р. Йосипчуком Миколою Петровичем було здано 1000 карб. начальнику Старинської поліції Бойко О. Г. в присутності старости села Циркаля І. С. Ці гроші він знайшов в районі с. Олександрівки після розгрому червоної армії.

          31 серпня 1943 р. начальник поліції Бориспільського району фельдфебель Бунчук наказав начальнику поліції Старинського куща заарештувати та доставити до Бориспільської райполіції громадянку із Сошникова Шкандибу Марію, 1921 р. народження по національності циганку.

          Також цього ж числа начальнику  поліції Старинського куща від фельдфебеля Бунчука відправлений наказ про виділення з куща 2 шуцманів (поліцейських) на 4 курс Ґебітової школи Українського шуцманшафту (поліцейської команди) в Борисполі. Ці два поліцейських мали з’явитися 5.09.1943 р. в м. Бориспіль на 16 годину, взявши з собою «російську гвинтівку типу 91/30 та 15 патронів, німецьку поліційну уніформу, білизну для зміни, справне взуття, пояс, патронташ, постільне устаткування, 1 матрац (пустий мішок), щітки для чищення одягу та взуття, прибори для вмивання і бриття, прибор для їди, ніж, вилку, ложку, матеріали для чищення зброї, три учбові патрони та все необхідне для місячного перебування в школі з 6.09.1943 р. по 5.10.1943 р.».

          17 вересня 1943 р. «старостат с. Старого просить заарештувати громадянку села Петрик Оксану Іванівну, «поскільки вона самочинно в приміщенні старостату подрівала ручок від дверей 4 шт., 2 ручки до вікон, стікло із вітрини окна 1 шт., 2 рами із шибками, крім того ночю 16.09.1943р. порвала на дверях агітаційні плакати та крім того ходила по приміщенню старостату вночі, можливо вона зничтожила ще які документи, але це ще не з’ясовано. Нами було послано виконавця щоб вона прийшла до Старостату сьогодні 17.09.1943 року, але вона скривається».

          В цей час старостою села був Петрик, секретарем Дрозд, начальником поліції Старинського куща Логвин.

(ДАКО, ф. 2570, оп. 1, спр. 1, арк. 1-48)

1) Одиниця адміністративного поділу, утвореного гітлерівцями на окупованих ними у роки Другої світової війни територіях.

2) Ретельний огляд офіційними особами.

3) Цупкий матеріал виготовлений з вовни методом валяння.

4) Очевидно брезентова.

5) Народна назва побутового рушника для обличчя.

6) Незрозуміле слово.

7) Очевидно Биньямина.

8) Тобто: інструмент сапожний різнй.

9) Уздечка без удил, частина кінської збруї.

10) Незрозуміле слово.

11) Частина кінської збруї.

Матеріал опрацювала і надала дослідниця Ольга Клименко (Іллінська).